Математика
За 10 % річних частота майже нічого не важить
Стеля для будь-якої ставки r — це eʳ − 1. За 10 % річних раз на рік дає 10 %, щомісяця 10,47 %, щодня 10,516 %, а стеля 10,517 %. Капіталізація щодня замість щомісяця додає до тисячі гривень 44 копійки на рік.
Різниця між частотами росте приблизно як квадрат ставки: за 10 % стеля вища за річне нарахування на 0,52 пункту, за 50 % уже на 14,9, за 100 % на 71,8. Тому задача Бернуллі потребує великої ставки, а реклама «капіталізація щодня» на звичайному депозиті обіцяє копійки.
Логіка
Відсоток на місяць не дорівнює річному, поділеному на 12
1 % на місяць
12,68 %
на рік, а не 12 %
3 % на місяць
42,58 %
на рік, а не 36 %
Кредит «10 % річних» на всю суму
19,5 %
реальна ставка за 12 місяців
Складні відсотки працюють в обидва боки: на депозиті на вас, у кредиті проти вас. Ставка «1 % на місяць» звучить як 12 % на рік, але відсотки, не сплачені за місяць, наступного місяця теж обростають відсотками, і за рік виходить 12,68 %. За 3 % на місяць різниця вже 6,6 пункту.
Ще підступніша «пласка» ставка. Кредит 12 000 на рік під «10 % річних», де відсотки рахують на всю суму, хоча борг щомісяця меншає: 12 платежів по 1 100. Насправді ви весь рік користуєтеся в середньому половиною суми, тож платите за неї майже вдвічі більше: 17,97 % у розрахунку на рік, або 19,5 % з урахуванням відсотків на відсотки. Тому закон вимагає називати річну ставку: в Україні це «реальна річна процентна ставка», у ЄС APRC, у США APR з 1968 року. Порівнюйте кредити лише за нею. Американська APR, щоправда, — це місячна ставка × 12, тож картка з 1,5 % на місяць має APR 18 %, а насправді коштує 19,56 % на рік.
Логіка
«На 1 % краще щодня» — це ×37 за рік?
5 % на рік, 50 років
350 і 1 147
прості й складні відсотки зі 100
1 % щодня, рік
×37,8
якби навичка росла як вклад
Справжня крива навчання
сповільнюється
кожне покращення дорожче
Мотиваційні книжки люблять переносити складні відсотки на навчання, звички й стосунки: 1,01³⁶⁵ ≈ 37,8, тож «на 1 % краще щодня» нібито робить вас за рік у 37 разів кращими. Математика тут правильна, але припущення ні. Вклад росте на сталий відсоток від того, що вже є. Навичка так не росте.
Аллен Ньюелл і Пол Розенблум (1981) зібрали дані з багатьох завдань, від читання перевернутого тексту до карткової гри, і побачили ту саму картину: швидкість росте за степеневим законом практики. Перші сесії дають великий стрибок, а кожне наступне покращення вимагає дедалі більше повторень. Це не складні відсотки, а спадна віддача. Інтервальне повторення, яке теж часто називають «складними відсотками знань», працює інакше: воно не множить знання, а не дає йому забутися.
Де щось схоже на складання справді є, то в тому, що знання допомагає здобувати нові знання. Соціолог Роберт Мертон (1968) назвав ефектом Матвія те, що відомі науковці отримують більше визнання за ту саму роботу. Психолог Кіт Становіч (1986) показав те саме в читанні: діти, які читають краще, читають більше, і відставання решти росте з роками. Але навіть тут ріст не стає сталим відсотком щодня, і чесніше казати «перевага накопичується», ніж «×37 за рік».