Словник / Незалежність
18 серпня 1913 року в казино Монте-Карло кулька рулетки 26 разів поспіль зупинилася на чорному. Що довше тривала серія, то певніші були гравці, що ось-ось має випасти червоне, і то більше на нього ставили. Вони програли чималі гроші. Рулетка не пам'ятає попередніх обертів, і монета теж. Це і є незалежність: минуле не змінює шансів майбутнього.
Шар «На пальцях» приховано на всіх задачах.
Підкидаємо монету багато разів. Щоразу, коли перед кидком випало кілька орлів поспіль, записуємо, що випаде далі. Якби решка справді була «на черзі», права колонка була б вищою.
Інша гра: тягнемо карти з перетасованої колоди й не кладемо назад. Якщо перші кілька карт червоні, червоних у колоді лишилося менше, ніж чорних. Тут наступна карта справді «пам'ятає» попередні, і шанс червоної падає.
Шар «Строго» приховано на всіх задачах.
Дві події незалежні, якщо знання про одну не змінює шансів другої. Формально:
P(A і B) = P(A) · P(B)
Киньмо один кубик. A — «випало парне» (2, 4, 6), шанс ½. B — «випало 1 або 2», шанс ⅓. Обидві події разом — це лише двійка, шанс ⅙ = ½ · ⅓. Отже, A і B незалежні, хоча це той самий кидок: знаючи, що випало 1 або 2, ви досі маєте рівно половину шансів на парне. А от C — «випало 1, 2 або 3», шанс ½. A і C разом — знову лише двійка, ⅙, але ½ · ½ = ¼. Ці події залежні: якщо відомо, що випало щонайбільше 3, парне має вже тільки третину шансів.
Двоє сусідів не домовляються між собою. Кожен бере парасольку приблизно в третині днів. То, може, обидва беруть разом у ⅓ · ⅓ ≈ 11% днів? Ні: обох штовхає дощ. Кожна клітинка — один день із тисячі: кольорова — парасольки в обох, сіра — лише в одного.
Модель: дощ у 30% днів; у дощ кожен бере парасольку з шансом 90%, у суху погоду 10%. Разом це 34% днів на кожного.
У 1999 році у Великій Британії юристку Саллі Кларк засудили за вбивство двох її немовлят, які померли один за одним. Педіатр Рой Мідоу заявив у суді, що шанс двох раптових дитячих смертей в одній благополучній сім'ї — 1 на 73 мільйони. Він узяв оцінку для однієї смерті, 1 на 8 543, і помножив її саму на себе.
Шар «Глибше» приховано на всіх задачах.
P(A₁ ∩ … ∩ Aₙ) = P(A₁) · … · P(Aₙ) · P(n орлів поспіль) = (½)ⁿ
П'ять орлів поспіль, якщо дивитися наперед, — рідкість: (½)⁵ = 1/32, близько 3%. Але після чотирьох уже випалих орлів п'ятий має шанс P(5 | 4) = (1/32) / (1/16) = ½. Рідкісною була вся серія, а не останній кидок. У першій симуляції серія з – орлів перед кидком трапилася в частці – усіх кидків, а формула (½)ᵏ дає –. Так само в Монте-Карло: 26 чорних поспіль на рулетці з 18 чорними секторами з 37 мають шанс (18/37)²⁶, приблизно 1 на 137 мільйонів, якщо рахувати наперед. А шанс 27-го чорного після 26 — ті самі 18/37, близько 49%.
Киньмо дві монети. A — «перша орел», B — «друга орел», C — «обидві однакові». У кожної події шанс ½. Будь-які дві з них незалежні: наприклад, A і C разом означає «обидві орли», ¼ = ½ · ½. Але всі три разом — теж лише «обидві орли», ¼, а не ½ · ½ · ½ = ⅛. Знаючи A і B, ви точно знаєте C.
| Монети | A | B | C |
|---|---|---|---|
| О О | ✓ | ✓ | ✓ |
| О Р | ✓ | · | · |
| Р О | · | ✓ | · |
| Р Р | · | · | ✓ |
Тому незалежність кількох подій означає більше, ніж незалежність кожної пари: правило добутку має справджуватися для будь-якого їх набору.
Якщо дві величини незалежні, кореляція між ними нульова. Навпаки не працює. Нехай x рівномірно розкидане від −1 до 1, а y = x². Кореляція точно нуль, бо права половина параболи піднімається, а ліва опускається. Проте y повністю визначене через x: знаючи x, ви знаєте y без жодної похибки. Кореляція бачить лише прямолінійний зв'язок, а незалежність вимагає, щоб зв'язку не було ніякого.
Наука про те, скількома способами можна впорядкувати або вибрати речі: перестановки n!, сполучення C(n, k).
Добре перетасована колода майже напевно лежить у порядку, якого ще не бачив ніхто й ніколи.
Шанс події за умови, що вже відомо щось інше.
Майже всі баскетболісти НБА високі, але майже всі високі люди не баскетболісти.
Правило, як змінювати впевненість, коли з'являються нові докази: апріорні шанси × сила доказу.
Два слабкі докази разом бувають сильними, а один яскравий нічого не важить, якщо твердження було малоймовірним.
Скільки успіхів буде в n незалежних спробах, якщо в кожній шанс той самий p.
Підкиньте монетку 100 разів: рівно 50 орлів — найімовірніший результат, але випадає він лише в 8 випадках зі 100.
Скільки відповідей «так чи ні» (бітів) у середньому треба, щоб дізнатися результат: що менш передбачуваний результат, то більша ентропія.
Монета, що падає гербом у 99% випадків, теж може впасти будь-яким боком, але одне її підкидання несе лише 0,08 біта: у 12 разів менше, ніж чесна.