Словник / Логарифм
Звичайний аркуш завтовшки 0,1 мм. Складіть його навпіл, потім ще раз і ще. До Місяця 384 400 км, тож здається, що складати доведеться тисячі, а то й мільйони разів. Інтуїція тут помиляється дуже сильно. Логарифм — це якраз відповідь на таке питання: скільки разів треба подвоїти, щоб дійти від одного числа до іншого.
Шар «На пальцях» приховано на всіх задачах.
Рухайте повзунок. Кожне складання кладе аркуш сам на себе, тож товщина подвоюється: нижня частина стовпчика — те, що було до складання, верхня — така сама копія зверху. Поряд у тому самому масштабі знайомі речі. Скільки складань вам знадобиться до Місяця?
Скільки складань треба, щоб перерости кожну річ:
Насправді аркуш вдається скласти лише разів дванадцять: далі він надто товстий і жорсткий. Але арифметика подвоєння від цього не змінюється.
Подивіться на сходинки під графіком. Речі відрізняються в тисячі й мільйони разів, а номери складань ідуть спокійно: 9, 15, 27, 32, 42. Логарифм саме так і працює: він перетворює «у скільки разів більше» на «скільки кроків подвоєння». Від книжки до Евересту різниця майже в триста тисяч разів, а складань — лише 18.
Шар «Строго» приховано на всіх задачах.
Логарифм числа x за основою b — це скільки разів треба помножити b саме на себе, щоб отримати x. Пишуть logb x. Найчастіше беруть основу 2 (подвоєння) і 10 (кількість нулів).
2 · 2 · 2 = 8 → log2 8 = 3
210 = 1024 → log2 1024 = 10
Для чисел між степенями логарифм дробовий: log2 10 ≈ 3,32, бо 10 лежить між 8 і 16.
10 · 10 · 10 = 1000 → log10 1000 = 3
Логарифм за основою 10 майже дорівнює кількості цифр числа: у числа з d цифрами він від d − 1 до d. У мільйона 7 цифр, а log10 1 000 000 = 6.
Скільки товщин аркуша вміщається до Місяця? 384 400 км = 384 400 000 000 мм = 3 844 000 000 000 разів по 0,1 мм. Тепер питаємо: скільки разів подвоїти 1, щоб отримати це число?
log2 3 844 000 000 000 ≈ 41,8 → потрібно 42 складання
Після 41 складання аркуш ще не дотягує, після 42 — вже товщий за відстань до Місяця: 439 805 км.
Найкорисніший факт про логарифми для рахунку в голові: 210 = 1024, майже 1000. Тож кожні десять подвоєнь дописують до числа приблизно три нулі. Звідси ж кілобайт у 1024 байти.
| Складань | Множник | Товщина |
|---|---|---|
| 10 | ≈ тисяча | 10,2 см |
| 20 | ≈ мільйон | 105 м |
| 30 | ≈ мільярд | 107 км |
| 40 | ≈ трильйон | 109 951 км |
Множник трохи більший за круглий: 1024 замість 1000, тому товщина щоразу трохи «обганяє» кругле число.
Ось товщина складеного аркуша після кожного складання, а поряд звичайний стос, куди щоразу кладуть ще один аркуш. На звичайній шкалі майже всі складання злипаються з нулем, а потім крива злітає. Перемкніть на логарифмічну: там кожна поділка вдесятеро більша за попередню, і подвоєння стає прямою лінією.
Багато звичних одиниць насправді логарифми: один крок шкали означає не «плюс стільки», а «у стільки разів».
Шар «Глибше» приховано на всіх задачах.
bm · bn = bm + n ⇒ log (a · c) = log a + log c
Множити степені — це додавати показники. Тому логарифм добутку дорівнює сумі логарифмів. Джон Непер опублікував таблиці логарифмів у 1614 році, і астрономи замість довгого множення почали додавати числа з таблиць. Невдовзі з'явилася логарифмічна лінійка: якщо відкладати числа на відстані log x від початку, то прикласти один відрізок до іншого — означає перемножити числа. Інженери користувалися нею ще кілька століть, аж до кишенькових калькуляторів.
–
Тут узято натуральний логарифм ln, але основа не важить: за будь-якої основи довжини змінюються в однакову кількість разів, а сума відрізків усе одно вказує на добуток.
logb x = loga x / loga b
Логарифми за різними основами відрізняються лише сталим множником. Наприклад, log2 x ≈ 3,32 · log10 x. У мільйона 6 нулів, тож подвоєнь до нього 6 · 3,32 ≈ 19,9, тобто 20. Тому графік на логарифмічній шкалі виглядає однаково за будь-якої основи: змінюються лише підписи поділок.
Покладіть гривню під 100% річних. Якщо відсотки нараховують раз на рік, буде 2 гривні. Якщо двічі по 50% — 2,25. Щомісяця — 2,61, щодня — 2,71. Що частіше, то ближче до межі, яка вже не росте: e ≈ 2,71828. Це природна основа неперервного росту, а логарифм за нею, ln, називають натуральним.
(1 + 1/n)n → e при n → ∞ · ln 2 ≈ 0,693
З ln 2 ≈ 0,693 виходить «правило 70»: за росту r% на рік сума подвоюється приблизно за 70 / r років. Перевірте, наскільки воно точне.
Логарифм працює і в зворотний бік. Загадайте число від 1 до N. На питання «воно не більше за ...?» з серединою проміжку кожна відповідь відкидає половину варіантів. Після k питань лишається N / 2k, тож питань потрібно приблизно log2 N. Так шукають слово в словнику і рядок у відсортованій таблиці.
Кожен рядок — одне питання. Довжина смужки — логарифм того, скільки чисел ще лишилося. Тому смужки коротшають рівними кроками: ділення навпіл на логарифмічній шкалі — це знову пряма лінія.
Зростання, за якого величина щоразу множиться на те саме число, тож подвоюється через рівні проміжки часу.
Одне зернятко на першій клітинці шахівниці й подвоєння на кожній наступній: на останній клітинці стільки рису, скільки світ вирощує понад 300 років.
Сума 1 + ½ + ⅓ + ¼ + …: вона росте без меж, але неймовірно повільно.
Однакові книжки можна скласти так, що верхня нависатиме над краєм столу як завгодно далеко.
Рух, у якому кожен наступний крок робиться навмання: вперед чи назад, ліворуч чи праворуч.
П'яний завжди дійде додому, а птах, що літає навмання, може не повернутися ніколи.
Потік незалежних випадкових подій зі сталою середньою частотою: дзвінки, клацання лічильника, краплі дощу.
У 1944 році лондонцям здавалося, що німецькі літаючі бомби влучають прицільно, а це була звичайна випадкова купчастість.