Словник / Експоненційне зростання
За старою легендою, винахідник шахів попросив у правителя скромну нагороду: одне зернятко на першу клітинку дошки, два на другу, чотири на третю, і так далі, щоразу вдвічі більше. Правитель засміявся з такої дрібниці. Здається, що там вийде кілька мішків. Експоненційне зростання — це коли величина щоразу множиться на те саме число, і саме його інтуїція недооцінює найсильніше.
Шар «На пальцях» приховано на всіх задачах.
Рухайте повзунок клітинка за клітинкою. Яскравість кожної клітинки показує, скільки на ній рису порівняно з поточною. Подивіться, що відбувається з попередніми клітинками, коли ви йдете далі.
З якої клітинки рису на ній одній більше, ніж:
Зернятко рису важить близько 20 мг: у кілограмі їх приблизно 50 тисяч.
На 64-й клітинці 263 ≈ 9,2 · 1018 зерен, тобто приблизно 184 мільярди тонн. Світ нині збирає за рік трохи більше ніж пів мільярда тонн очищеного рису. Отже, остання клітинка — це врожай усієї планети приблизно за 350 років. За всю історію людство стільки рису не виростило: від 1961 року, відколи ФАО веде облік, зібрано близько 33 мільярдів тонн рису-сирцю, ще в лушпинні, а раніше врожаї були значно менші.
Шар «Строго» приховано на всіх задачах.
Експоненційне зростання — це коли за однакові проміжки часу величина збільшується в однакову кількість разів, тобто на однаковий відсоток. Звичайне, лінійне зростання щоразу додає те саме число. Експоненційне щоразу множить на те саме число.
Покладіть 10 000 гривень під 10% річних і щороку залишайте відсотки на рахунку. Кожен рік сума множиться на 1,1. Скільки треба чекати, щоб вона подвоїлася?
1,1T = 2 → T = ln 2 / ln 1,1 ≈ 7,27 року
І це однаково для будь-якої суми: 10 000 стають 20 000 за 7,27 року, 20 000 стають 40 000 за наступні 7,27 року, і так далі. Сталий відсоток означає сталий час подвоєння. За 30 років вийде 10 000 · 1,130 ≈ 174 494 гривні. Якби відсотки щороку забирали, а не додавали до суми, було б лише 10 000 + 30 · 1 000 = 40 000.
Вам пропонують на вибір: щодня отримувати по 1 000 гривень або отримати 1 копійку сьогодні, 2 завтра, 4 післязавтра й так далі. Рухайте повзунок днів і перемикайте шкалу. Що таке логарифмічна шкала і чому на ній експонента стає прямою, пояснено в статті про логарифм.
Три тижні лінійна пропозиція виграє з величезним відривом: на 20-й день у неї 20 000, а в копійки 10 485,75. На 22-й день копійка вже попереду. На 30-й у неї понад 10,7 мільйона, а в тисячі щодня — лише 30 000.
Експоненційне зростання триває, поки кожен новий шматочок росте так само вільно, як перші. Бактеріям вистачає їжі, допис ще знаходить людей, які його не бачили. Але будь-який ресурс скінченний. Що більше його зайнято, то повільніше ріст, і крива з вибуху перетворюється на літеру S: спершу майже експонента, потім вигин і вихід на стелю. Таку криву називають логістичною. Небезпека в тому, що на початку S-крива й експонента однакові, і з перших даних не видно, де буде стеля.
Шар «Глибше» приховано на всіх задачах.
N(t) = N₀ · 2t/T = N₀ · ert, r = ln 2 / T, T = ln 2 / r
Це два записи тієї самої кривої. Перший рахує подвоєння: за час t їх відбувається t / T. Другий використовує основу e і швидкість росту r. Якщо за крок величина зростає на p (наприклад, 10% = 0,1), то r = ln(1 + p), а час подвоєння T = ln 2 / ln(1 + p). Звідси й «правило 70» зі статті про логарифм: для малих p маємо ln(1 + p) ≈ p, тож T ≈ 0,693 / p ≈ 70 / p%.
–
S = 1 + 2 + 4 + … + 2n−1, 2S − S = 2n − 1
Помножте суму на 2: кожен доданок зсувається на клітинку вперед. Віднявши від подвоєної суми звичайну, ви скоротите все, крім 2n і 1. Отже, на перших n клітинках разом 2n − 1 зерен, а на наступній, (n + 1)-й, — 2n, рівно на одне більше.
Для клітинки з повзунка вище: –
експонента: dN/dt = rN · логістична: dN/dt = rN (1 − N/K)
N(t) = K / (1 + (K/N₀ − 1) · e−rt)
Експонента — це ріст, швидкість якого пропорційна розміру. Логістична модель додає гальмо: множник 1 − N/K, частку ресурсу, що ще вільна. Поки N мале порівняно зі стелею K, гальмо майже не діє. Порівняйте обидві криві на прикладі допису, який щогодини подвоює кількість глядачів, починаючи з одного. Стеля — кількість людей, яким він узагалі може трапитися.
Відношення двох кривих дорівнює 1 + N₀(ert − 1)/K. Тож експонента обганяє логістичну криву на 10%, щойно сама перевищить десяту частину стелі, хоч якою б та була. До цього моменту за даними їх не розрізнити.
Скільки разів треба помножити основу саму на себе, щоб отримати число: log₂ 8 = 3, бо 2 · 2 · 2 = 8.
Аркуш паперу, складений навпіл 42 рази, був би товщим за відстань до Місяця.
Сума 1 + ½ + ⅓ + ¼ + …: вона росте без меж, але неймовірно повільно.
Однакові книжки можна скласти так, що верхня нависатиме над краєм столу як завгодно далеко.
Рух, у якому кожен наступний крок робиться навмання: вперед чи назад, ліворуч чи праворуч.
П'яний завжди дійде додому, а птах, що літає навмання, може не повернутися ніколи.
Потік незалежних випадкових подій зі сталою середньою частотою: дзвінки, клацання лічильника, краплі дощу.
У 1944 році лондонцям здавалося, що німецькі літаючі бомби влучають прицільно, а це була звичайна випадкова купчастість.