Словник / Математичне сподівання
Математики кажуть, що від кидка кубика «варто чекати» 3,5. Такої грані немає, і жоден кидок ніколи її не покаже. Проте саме це число керує казино, страховими компаніями й лотереями. Розберімося, що воно насправді означає і коли йому вірити.
Шар «На пальцях» приховано на всіх задачах.
Жоден кидок не дає 3,5. Але середнє всіх кидків повзе саме туди. Спершу воно стрибає, а за тисячу кидків майже прилипає до лінії.
Вісь кидків логарифмічна: кожна поділка вдесятеро далі за попередню.
Шар «Строго» приховано на всіх задачах.
Кожен можливий результат помножте на його шанс і все складіть. Виходить середнє, до якого наближатиметься ваш результат, якщо повторювати те саме дуже багато разів.
1 · ⅙ + 2 · ⅙ + 3 · ⅙ + 4 · ⅙ + 5 · ⅙ + 6 · ⅙ = 21/6 = 3,5
Квиток коштує 20 ₴. Один квиток зі 100 000 виграє 1 000 000 ₴, решта нічого. Сподівання виграшу: 1 000 000 · 1/100 000 = 10 ₴. Тобто з кожних 20 гривень лотерея в середньому повертає 10. Купіть квитки й подивіться, як це виглядає з різних боків.
Шар «Глибше» приховано на всіх задачах.
E[X + Y] = E[X] + E[Y]
Це правило не вимагає незалежності, і саме тому воно таке сильне. Візьміть n людей, які тягнуть навмання свої капелюхи з купи. Нехай Iᵢ = 1, якщо людина i дістала свій капелюх, інакше 0. Кожна має шанс 1/n, тож E[Iᵢ] = 1/n. Кількість щасливчиків — це сума I₁ + … + Iₙ, і її сподівання n · 1/n = 1. Події залежні (якщо перші дев'ять дістали свої, десятий теж дістане свій), але додаванню сподівань це не заважає.
E = 1 + ⅚ · E ⇒ E = 6
Перший кидок робимо завжди. З шансом ⅙ це шістка, і все. З шансом ⅚ ні, і тоді ми опиняємося на старті: попереду ще в середньому E кидків, бо кубик нічого не пам'ятає. Звідси рівняння вище. Загалом для події з шансом p чекати доводиться в середньому 1/p спроб.
σ² = E[X²] − (E[X])² = 91/6 − 3,5² ≈ 2,92 · σ ≈ 1,71 · розкид середнього = σ / √n
Один кидок відхиляється від 3,5 в середньому на 1,71. Середнє n кидків — у √n разів менше: після 10 кидків приблизно на 0,54, після 100 на 0,17, після 1 000 на 0,05. Щоб стати вдесятеро точнішим, треба кинути в сто разів більше. Це закон великих чисел, і саме через нього казино спокійне, а окремий гравець — ні.
Сума всіх значень, поділена на їхню кількість: скільки дісталося б кожному, якби поділити порівну.
Майже кожна людина має більше ніг, ніж у середньому: середнє трохи менше за дві.
Число посередині: якщо всіх вишикувати за зростанням, половина буде нижче, половина вище.
До бару заходить мільйонер, і середній дохід відвідувачів злітає, а медіана ледь ворухнеться.
Міра розкиду: наскільки значення в середньому відходять від середнього. Стандартне відхилення — корінь з дисперсії, у тих самих одиницях.
Два міста з однаковою середньою температурою: в одному весь рік близько +15, в іншому то −20, то +50.
Розподіл у формі дзвона: більшість значень біля середнього, а що далі від нього, то рідше.
Кожна кулька на дошці Гальтона падає навмання, а тисячі кульок щоразу складаються в той самий дзвін.